Хронічний риносинусит (закладеність носа з головними болями) може бути пов’язаний зі змінами мозкової активності.
Учені з Гарвардської медичної школи, Вашингтонського і Каліфорнійського університетів (США) провели дослідження за участю 44 осіб, половина з яких становила контрольну групу, що мала хронічний риносинусит, і стільки ж – експериментальну, члени якої не страждали на це захворювання.
Учасників аналізували за допомогою МРТ кровотоку в їхньому головному мозку і активності нейронів.
Отоларинголог Арія Джафарі пояснив, що пацієнти із синуситом не поспішають звертатися по допомогу до фахівців, проте хвороба поступово впливає на їхню взаємодію зі світом. Людині стає важко думати, вона погано спить, погіршується якість її життя.
Під час дослідження з’ясувалося: у тих пацієнтів, які страждали запаленням носових пазух, відзначався більш низький функціональний зв’язок у лобно-тім’яній частині мозку, що відповідає за концентрацію уваги під час вирішення проблем. У них також помітили такі дисфункції, як блукання розуму, низька функціональна зв’язаність, низький рівень соціальної поведінки.
Найбільш явні відмінності спостерігалися у людей із важкими формами закладеності носа. Але якихось значущих ознак зниження когнітивних функцій у тестуванні виявлено не було.
Відчуття зниження уваги, труднощі з концентрацією уваги або порушення сну, які відчуває людина із запаленням носових пазух, можуть бути пов’язані з невеликими змінами в тому, як ділянки мозку, що контролюють ці функції, взаємодіють одна з одною.
За словами дослідниці Христини Симонян, сучасні методи лікування цієї недуги можуть тривати кілька років, при цьому тяжкість захворювання може проявляти себе циклічно. З цією проблемою лікарі борються способом операцій, проте не гарантують, що вона точно не повернеться.
