Лудоманія — це вид залежності, що полягає у патологічній пристрасті до азартних ігор. Активно говорити про проблему почали у березні цього року після петиції військового Павла Петриченка про обмеження роботи онлайн-казино. У ній йшлося про небезпеку азартних ігор для військовослужбовців, які таким чином справляються зі стресом та можуть витрачати на ігри все грошове забезпечення, а також брати мікрокредити.
Та роблять ставки на спорт і крутять фріспіни (барабани на ігрових автоматах, — прим.) не лише військовослужбовці.
«Слідство.Інфо» проаналізувало декларації публічних службовців і встановило, що грають усі — від суддів та прокурорів до працівників МВС та дітей службовців апарату РНБО.
У 2023 році майже шість з половиною тисяч державних посадовців задекларували понад 156 мільйонів гривень виграшів в онлайн-казино, лотереях та бетінгових компаніях (парі на спортивну подію, — прим.).
Найчастіше чиновники декларували виграші від ТОВ «Спейсикс» («Космолот»), ТОВ «Слотс Ю.Ей.», ТОВ «ВБет Україна» та ТОВ «Геймдев». А також — від гральної компанії «Паріматч», яка у березні 2023 року потрапила під санкції РНБО.
Найбільший виграш, що може бути несправжнім
Найбільший виграш — майже 44 мільйони гривень — вказує у своїй декларації Ольга Худик, поліцейська патрульної поліції Косівського районного відділу поліції Івано-Франківської області. І зазначає, що це виграш її чоловіка — Олега Худика, який працює оперуповноваженим у тому ж райвідділі поліції.
Щоправда, в декларації щасливчика вказано виграш лише 20 тисяч гривень, а не 43 мільйони.
Подібні «помилки» можуть бути наслідком схеми з ухилення податків: «Деякі казино розкидали гроші на випадкових людей. Це виявлялося уже тоді, коли люди починали готувати декларацію і бачили якісь надходження, які офіційно ніколи на картку не заходили», — пояснює нардеп Ярослав Железняк.
Нагадаємо, що на початку лютого Бюро економічної безпеки арештувало 700 мільйонів гривень на рахунках гемблінгової компанії «Космолот», яку підозрюють в ухиленні від сплати 1,2 мільярдів гривень податків.
Батьки і діти
Окрім самих посадовців в онлайн-казино грають і їхні діти, а посадовці відображають їхні виграші у своїх деклараціях.
Ірина Тимошенко, керівниця служби з питань безпеки критичної інфраструктури апарату РНБО, задекларувала трохи більше 2 тисяч гривень виграшу своєї доньки — Тимошенко Катерини, яка, до речі, теж займає державну посаду у Держспецзв’язку.
У коментарі журналістам жінка пояснює, що до онлайн-казино ставиться негативно і сама у такому «ніколи не брала участь».
Роман Світличний — суддя Зарічненського районного суду Рівненської області. За 2023 рік він задекларував аж три виграші свого сина Олега на загальну суму понад 70 тисяч гривень.
Посадовець пояснює, що син через виграші втратив великий кредит довіри: «Він так вигравав, що ми з його мамою мусили зарплату віддати. Шістдесят тисяч віддали. Він грав у казино, програвав, потім брав кредити, і так по колу».
Суддя додає, що зараз його син виправився і працює державним виконавцем.
Азарт і правосуддя
Чому люди вирішують грати в онлайн-казино чи робити ставки на спорт — особисте рішення кожного. Суддя Сколівського районного суду Львівської області Вікторія Курницька пояснює свій азарт негативними подіями в житті.
«З березня я вже не граю. А так у мене був депресивний стан, тому і грала. У мене мінуса не було, тому я на цій радісній ноті і вирішила зупинитися. Я ж психічно здорова», — розповідає голова суду.
Ще один представник системи правосуддя, який декларує призи, прокурор Сокальського відділу Червоноградської окружної прокуратури Богдан Буцький. За 2023 рік він вказує виграш у 891 тисячу гривень.
Під час розмови з журналістами «Слідства.Інфо» Буцький пояснює, що це не разовий виграш, а різні виграші протягом року.
Альтернативні способи заробітку
У процесі спілкування з держпосадовцями з’ясувалося, що поштовхом до ставок на спорт та запускання слотів не завжди є азарт. Інколи причина банальна — пошук додаткових джерел заробітку.
Саме таку версію озвучив Віталій Никоненко, начальник відділу управління персоналом апарату Ізюмської райдержадміністрації. Лише за 2023 рік чоловік декларує два призи — 335 тисяч гривень від оператора державних лотерей «МСЛ» і майже 118 тисяч гривень від букмекерської компанії «ФАВБЕТ».
«Чому державний службовець змушений шукати додатковий дохід, який дозволений законодавством? Заробітної плати на сім’ю не вистачає, а державна служба — це поклик», — розмірковує під час розмови з журналістами держпосадовець.
Переглянувши декларації Никоненка за попередні роки, можна зрозуміти, що він грає і виграє уже доволі давно. Наприклад, у 2022 році чоловік задекларував 118 тисяч гривень виграшу від вже згаданого товариства «МСЛ», а у 2021 році — 35 тисяч гривень від букмекерської контори «Паріматч» та майже 730 тисяч гривень від того ж «МСЛ» — «Молодьспортлото».
Перший свій виграш, згідно з деклараціями попередніх років, Віталій Никоненко отримав у 2018 році — майже 20 тисяч гривень від національної лотереї «Фаворит-спорт».
Примітно, що у 2022 році чоловік починає вказувати фінансові зобов’язання — наразі у нього 17 задекларованих кредитів загальною сумою на понад 250 тисяч гривень, частину з яких він вже погасив.
«Усі випадки йдуть по одному й тому ж сценарію: спочатку людина грає, наприклад, хоче просто заробити, потім кидає туди гроші, потім грошей немає, починаються кредити, руйнуються хобі, сім’я і все, що можна. Найчастіше це закінчується тим, що вся сім’я і всі родичі збирають гроші і 10 років виплачують кредит», — розповідає про лудоманію психіатр Олексій Крапивка.
Також лікар додає, що у країнах, де дохід людей низький, люди грають в азартні ігри не для того, що просто пограти, а для того, щоб заробити: «Ніколи не можна грати в азартні ігри, якщо ти хочеш заробити, — це вже не про гру».
Реєстр лудоманів
Згідно з інформацією КРАІЛу, Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей, станом на 19 червня 2024 року до так званого Реєстру лудоманів внесено відомості про 7 739 осіб.
З понад 6,5 тис. декларацій з виграшами понад тисяча службовців вказали, що отримали виграші у двох різних місцях, 214 людей задекларували призи із трьох казино, 50 чиновників «успішно випробували Фортуну» у чотирьох гемблінгових фірмах, четверо «вдало покрутили спіни» одразу в п’яти місцях, а трьом у проміжках між роботою за кошти платників податків пощастило виграти одразу у шести компʼютерних програм.
Роман Чумак, заступник командира взводу №2 (швидкого реагування) роти поліції особливого призначення ГУНП у Волинській області, у декларації за 2023 рік вказує виграші від чотирьох онлайн-казино: 45600 гривень від ТОВ «Спейсикс», 279 тисяч від «Нейтів аппс», 28 тисяч гривень від «ВБЕТ Україна» та майже 4 тисячі гривень від ТОВ «Геймдев».
У розмові з журналістами чоловік розповів, що взяв самообмеження від гри в азартні ігри.
«Краще на цьому не сидіти. Я вже все подав. Є КРАІЛ, вони тебе всюди блокують: ти не можеш ніде ні зареєструватися, ні грати».
Психіатр Олексій Крапивка наголошує на тому, що офіційна статистика лудоманів не відповідає дійсності: «Ми не знаємо, де межа між нормою і патологією. Найчастіше і найгірше — це коли людина вже має борги такого рангу, коли вона їх не може погасити. Це повністю зруйноване ментальне здоров’я, відсутність змоги щось зробити і потреба померти, щоб закрити це все».
Оподаткування та майбутнє
«Слідство.Інфо» раніше вже писало про те, що у 2023 році гральний бізнес показав доходи у 53 мільярди доларів, що, у свою чергу, втричі менше оцінки Нацбанку України.
Наприкінці травня Верховна Рада ухвалила у першому читанні закон про посилення контролю за гральним бізнесом та ліквідацію КРАІЛ.
Окрім обмеження реклами азартних ігор (порядок якого було ухвалено через місяць Кабінетом міністрів), у ньому йдеться про запровадження протидії забороненим азартним іграм та встановлення критеріїв для анулювання ліцензій організаторам азартних ігор.
Народний депутат Ярослав Железняк запевняє, що є проблема з ухиленням від сплати податків і з тим, що досі працюють казино, які так чи так пов’язані з Росією, — як офіційні, так і неофіційні.
У своєму телеграм-каналі депутат Железняк пише, що «за перші 5 місяців 2024 року з грального бізнесу у бюджет надійшло 7,38 мільярдів гривень — що в 101 раз більше, ніж за січень-травень 2021 року, і у три рази більше, ніж за аналогічний період 2023-го».
«Потрібно зробити так, аби несплата податків автоматично призводила до втрати ліцензії. Запровадити систему онлайн-моніторингу, закривати фінансові шлюзи, обмежити рекламу, перезавантажити КРАІЛ», — таким вирішення проблеми бачить Железняк.