Як законсервувати автомобіль для тривалого простою

Енергія акумулятора витрачається навіть тоді, коли автомобіль просто стоїть на одному місці. Її споживають різні компоненти – струм подається охоронній системі, бортовому комп’ютеру, навіть вимкнена мультимедіа здатна споживати енергію.

До всього цього через тривалу стоянку поступово зношується проводка, окислюються контакти – виникає струм витоку. Якщо регулярні поїздки заряджають акумулятор, то місяць простою може повністю його спустошити. Ось чому перед консервацією слід батарею відключити від бортової мережі.

Навіть якщо вийняти батарею з автомобіля, в ній продовжують іти хімічні процеси. Щоб уникнути витоку струму на корпус, очистіть батарею. Це найпростіше зробити серветкою, змоченою у воді з додаванням звичайної соди.

Зберігати батарею в теплій квартирі не рекомендується – високі температури прискорюють реакцію хімікатів. Найкраще залишити акумулятор у прохолодному приміщенні, повністю його зарядивши й очистивши.

3. Захист кузова

Перед тим, як поставити машину на тривалий прикол, її потрібно добре вимити від пилу, бруду, залишків ґрунту та піску. Разом із забрудненням на поверхні кузова можуть залишатися агресивні елементи, які містяться в покритті доріг. Також ретельно потрібно вимити днище, заодно очистивши моторний відсік. Якщо є цятки корозії, обробити їх антикорозійним складом.

Гараж. Залишаючи автомобіль у гаражі, потрібно оцінити приміщення – чи не протікає дах, чи є вентиляція. Якщо повітря сире, то бажано поставити всередині гаража осушувач повітря, адже саме вологість у замкнутому приміщенні найшвидше руйнує кузов. Закривати чохлом машину, що стоїть у гаражі, не рекомендується – під ним буде конденсуватися волога.

На вулиці. Якщо автомобіль стоятиме на вулиці, потрібно подбати про захист лакофарбового покриття від опадів і руйнівного ультрафіолетового випромінювання. Кузов обробляється гідрофобними поліролями і захисним покриттям “рідке скло”. Крім захисту від вологи, хімія також послужить антистатиком, не даючи осідати на кузові пилу. Автомобіль залишиться чистим і доглянутим навіть після кількох місяців простою.

Найкращим місцем для консервації машини надовго є підземний паркінг, де немає вологості та сонячного світла.

4. Підготовка салону

Його потрібно гарненько почистити, перевіривши найвіддаленіші куточки – залишки їжі або пакування можуть стати джерелом плісняви та інфекції.

Пластикові деталі в салоні потрібно обробити поліролем, особливо якщо машина залишиться на вулиці – щоб захистити пластик від вигорання на сонці. Опущена сонцезахисна шторка оберігатиме кермо і торпедо від ультрафіолету. Шкіра в салоні обробляється кондиціонером, інакше вона розтріскається під дією сонця.

Ущільнювачі дверей і багажного відділення обробляються силіконовим мастилом, щоб запобігти руйнуванню гуми за час простою, інакше під час відчинення дверей порвуться ущільнювачі.

5. Захист двигуна

Хоча сучасні двигуни не особливо потребують підготовки до консервації, можна спеціальним аерозолем обробити приводні ремені – вони залишаться м’якими і не розтріскаються.

Масло в моторі. Воно замінюється на свіже – в ньому будуть відсутні оксиди, здатні руйнувати метал.

Бензобак. Перед консервацією бак заправляють повністю. Це потрібно, щоб у вільному просторі не утворювався конденсат – перша причина корозії. Але за умови оптимальної вологості та температури в приміщенні, де стоїть машина, бак можна залишити порожнім.

6. Підготовка шин

Захисна обробка. Запобігти розтріскуванню і розсиханню гуми, з якої виготовлені шини, можна за допомогою обробки спеціальними очисниками і поліролями. Це продовжить життя шинам і захистить їх від сонячних променів.

Спустити шини. Перед довгою стоянкою бажано знизити тиск у шинах. Знімати колеса не варто – краще залишити їх на місці, підставивши дерев’яні підпірки під важелі підвіски. При спущених шинах вони стануть додатковими опорами.

7. Як правильно розконсервувати машину

• Шини та гума. Насамперед увагу приділяємо гумовим деталям, які найбільше могли постраждати від тривалої бездіяльності автомобіля. Оглянути потрібно шини, гальмівні шланги, приводні ремені та деталі підвіски. У нормі ви повинні побачити еластичну гуму, на якій немає тріщин і розривів. Шини підкачуємо, перевіривши тиск – він, найімовірніше, за час стоянки знизився.
• Акумулятор. Перевіряємо працездатність батареї, дивимося рівень електроліту. Вимірявши напругу – вона має бути не меншою за 12,3 вольта (норма для зарядженої батареї 12,7 вольта), заряджаємо акумулятор. Після цього можна підключати його до бортової мережі та заводити автомобіль.
• Паливо. Залитий колись повний бак ще не означає, що можна одразу заводити машину і їхати на старому бензині. За шість місяців пальне стає непридатним із поступовим окисленням і зниженням октанового числа. Для власної безпеки старий бензин зливають і заправляють бензобак новим паливом.
• Технічні рідини. Якщо машина перебувала в простої дуже довго – два і більше роки, то доведеться замінити й інші технічні рідини. Моторне масло, трансмісійне масло, гальмівна, охолоджувальна рідини мають термін придатності два роки. Тому навіть якщо вони перед консервацією заливалися в новому стані, все одно доведеться їх зливати, щоб не руйнувати двигун мастилами, що окислилися.
• Електрика. Потребує перевірки і вся бортова електросистема – контакти могли окислитися за довгий час бездіяльності авто. Перевіряємо, як працюють стоп-сигнали і поворотники, електроприводи дзеркал. Перед тим, як починати рух, варто переконатися, що все гаразд.
• Навичка водіння. Водій теж потребує “розконсервації”, якщо кілька місяців не сідав за кермо. Щоб відновити свою навичку водіння, починати краще з більш вільних доріг, а заторів перший час бажано уникати.