Датою народження знаменитого слова «алло» можна вважати 1877 рік. Потрібно було затвердити правила для використання телефона, зокрема привітання, коли піднімаємо слухавку.
Винахідник телефона Александер Грем Белл запропонував для цього використовувати вигук «ехой?» (ahoy), запозичений з лексики британських моряків, що означав «ей, хто там?», розповідає Конкурент.
Інший варіант запропонував Томас Едісон, який багато зробив для розвитку телефонії. Наприклад, він першим включив у конструкцію телефону індукційну котушку, що дозволило посилити звук, який передається.
В апараті конструкції Белла, який був одним з перших телефонів, голос передавався дуже слабко та спотворено. Так от Едісон у листі, адресованому голові телефонної компанії міста Піттсбург, запропонував вживати всесвітньо відоме «алло» (англ. «hullo» від спотвореного «hello» – «привіт»). У листі директорові піттсбурзької телефонної компанії Едісон наголошував на тому, що «hullo» – це слово, яке важко сплутати. Для перших телефонів, що забезпечують чутність, далеку від ідеальної, це було важливим.
Варіант «батька телефона» Грема Белла «ahoy hoy» популярності не набув, швидко був витіснений «hullo» і майже забувся.
Саме вираз Томаса Едісона міцно закріпився в багатьох країнах світу. У французькій мові, у зв'язку з відсутністю літери «х» , вимовляють близьке по звучанню «алло», звідки нібито слово і прийшло до нас.
Інші версії походження слово «алло»
Існують й інші гіпотези щодо походження сигнального слова. Серед них, наприклад, що це варіація французького «allons«, що означає «ну« або «підемо«. Інша – що воно походить від «hallo», яким пастухи скликали овець. Ще одна, що «алло» є спотворенням угорського «hallom», що перекладається як ціла фраза «я тебе чую», і могло теоретично набути популярності завдяки працям Тівадара Пушкаша – угорського вченого-винахідника. Він придумав і втілив у життя проєкт автоматичної телефонної станції і був засновником одного з перших ЗМІ на нових технологіях – «Телефонної служби новин».
Що кажуть замість «алло» в інших країнах
«Алло» як варіант телефонного привітання прижилося у всіх англомовних країнах – Британії, США та Канаді, Австралії, Новій Зеландії. В континентальній Європі не всі сусіди французів кажуть «алло», знімаючи слухавку.
Наприклад, у німців заведено вимовляти своє ім'я, у італійців – казати «пронто», у греків – «паракало». Іспанці кажуть «діга», а турки поряд з англомовним словом використовують своє рідне, «ефенді». В Їзраїлі кажуть «шалом», у Португалії – «истоу», що означає «я є», «я тут».
В Азії культура інша і вітання теж відрізняється. Японці кажуть «моші-моші», китайці – «вей», а корейці – «ебосеє».