Травмовані діти зосереджені на виживанні, а не на вивченні соціальних навичок. Цей погляд на інтроверсію змінює наше традиційне уявлення про те, що це — вроджена риса.
Видання Psychology Today пояснило, як життєвий досвід, особливо травматичний, може суттєво впливати на формування особистості.
Що таке інтроверсія
Інтроверсія та екстраверсія — це дві протилежні характеристики, які визначають нашу соціальну активність. Вони є частиною популярної моделі "Великої п’ятірки”: відкритість, сумлінність, екстраверсія, привітність і невротизм. Людина з високим рівнем екстраверсії насолоджується соціальною активністю, відчуває наповнення енергією від спілкування. Інтроверти, навпаки, схильні уникати натовпу та потребують багато часу на самоті для відновлення.
Однак це спрощене уявлення не враховує вплив життєвого досвіду, особливо у дитинстві. Особистість формується не лише на основі вродженого темпераменту, але й під впливом соціального середовища та подій, які людина переживає протягом життя.
Уявімо дитину з певним темпераментом. Якщо її виховують у сприятливому середовищі, де батьки підтримують, допомагають розвивати соціальні навички та адаптуватися до світу, ця дитина може вирости із чудовими комунікаційними здібностями. Навіть якщо вона більше тяжіє до інтроверсії, її соціальне життя буде збалансованим. Вона зможе назвати себе амбівертом чи навіть екстравертом, оскільки соціальний світ не лякатиме її.
Проте якщо та сама дитина зростатиме в іншому середовищі, де її емоційні потреби ігноруються чи критикуються, ситуація змінюється. Наприклад, якщо обережну поведінку дитини соромлять або висміюють, це може призвести до формування страху перед соціальними ситуаціями. Таке середовище вчить її, що соціальний світ — небезпечний, а взаємодія з іншими людьми несе загрозу осуду чи відторгнення.
Як травма формує уявлення про себе
Дитина, яка виросла у токсичному середовищі, може помилково вважати себе інтровертом. Вона уникає соціальних ситуацій не через вроджену потребу у самотності, а через страх перед можливим болем або приниженням. Це особливо стосується тих, хто пережив дитячі травми, як-от:
- фізичне чи емоційне насильство;
- зневагу чи ігнорування батьками;
- смерть близьких або втрату дому;
- знущання з боку однолітків.
Дорослі із соціальним тривожним розладом частіше мають несприятливий досвід у дитинстві (Adverse Childhood Experiences, або ACEs). Такий досвід не дає дітям змоги вивчати "приховану навчальну програму" — правила соціальної взаємодії, які більшість опановує інтуїтивно.
Що таке "прихована навчальна програма"
Окрім базових предметів, як-от математика та читання, у школі ми освоюємо навички спілкування. Наприклад, ми вчимося:
- підходити до однолітків із проханням про спільну гру;
- розв’язувати конфлікти;
- запрошувати когось до свого столу за обідом.
Дитина з нормальним дитинством експериментує, пробує нове, набиває "соціальні шишки" та отримує підтримку від дорослих. У неї є психологічні ресурси, щоб впоратися з відмовами чи невдачами. Наприклад, якщо дитину не прийняли до гри на майданчику, вона може повернутися додому, обговорити це з батьками та отримати підтримку. Наступного дня вона спробує знову.
Але якщо дитина живе у напруженому середовищі, у якому відсутня емоційна підтримка, кожна відмова сприймається як катастрофа. У такої дитини немає ресурсу ризикувати. Щоб уникнути болю, вона обирає залишатися у зоні комфорту: читати книги під час перерви чи спостерігати за іншими. Згодом дитина виростає та називає себе інтровертом. Але чи є це її справжньою природою?
Чи можна змінити власне уявлення про себе
Важливо розуміти, навіть якщо ви вважаєте себе інтровертом, це не вирок. Особистість — це не в'язниця, а відправна точка. Якщо ви не вивчили соціальних навичок у дитинстві, їх можна опанувати у дорослому віці. Існує безліч ресурсів, які допоможуть:
- розуміти невербальні сигнали;
- розпочинати та підтримувати розмову;
- виходити з незручних ситуацій.
Особистісний розвиток — це постійний процес. Якщо ваше дитинство було важким і вам не вдалося освоїти "приховану навчальну програму", ви можете зробити це зараз. І пам'ятайте, ваша справжня природа може бути значно ширшою, ніж ви думаєте.