Згідно з оновленим макропрогнозом інвестиційної компанії Dragon Capital, базовий сценарій передбачає, що активна фаза війни триватиме у 2026–2027 роках, супроводжуючись атаками на критичну інфраструктуру, що стримуватиме економічне зростання. Водночас високі обсяги зовнішньої підтримки дозволять підтримувати економіку та нарощувати військовий потенціал, зокрема через розвиток внутрішнього оборонно-промислового комплексу.
Дефіцит електроенергії
Експерти компанії прогнозують, що внаслідок ударів по енергетичній інфраструктурі середньорічний дефіцит електроенергії зросте до 10% (порівняно з 4% у 2025 році та 8% у 2024-му). Пропускна здатність морських і річкових портів знизиться, однак не стане критичним обмеженням для експорту. Проте енергодефіцити негативно вплинуть на виробництво в експортно-орієнтованих галузях.
Зовнішня підтримка
Обсяги міжнародної допомоги залишатимуться високими завдяки новій чотирирічній програмі МВФ обсягом 8,1 млрд доларів та пакету Євросоюзу Ukraine Support Loan (USL) на 90 млрд євро на 2026–2027 роки. Це фінансування дозволить покрити дефіцит бюджету, а також збільшити пряме інвестування в оборонно-промисловий комплекс України та виробництво зброї в країнах-партнерах.
За оцінками Dragon Capital, загальні витрати на ведення війни зростуть із 85 млрд доларів у 2024 році до 125 млрд доларів у 2027-му.
"Протягом 2026–2027 років Україна зможе отримати близько 95 млрд доларів зовнішнього фінансування бюджету. Частка кредитів у бюджетній підтримці знизиться до 25% з 55% у 2022–2025 роках, що сприятиме борговій стійкості", — зазначають аналітики.
Економічне зростання та інфляція
У базовому сценарії триваючої війни економічна активність сповільниться через руйнування інфраструктури та вичерпання факторів, які підтримували зростання в попередні роки. Основним драйвером стане внутрішній ОПК, який зможе суттєво наростити виробництво завдяки додатковому фінансуванню, частково компенсуючи спад в інших галузях.
Темпи зростання реального ВВП у 2026 році сповільняться до 1,5% (попередній прогноз становив 1,0%), а у 2027 році — до 0,5% (порівняно з 1,8% у 2025-му).
Інфляція, за прогнозами, стабілізується у 2026 році після періоду стрімкого сповільнення. Річний показник коливатиметься в діапазоні 6–8%, досягнувши 7,1% до кінця року. У 2027 році інфляція знизиться до 5,2%, наближаючись до цільового показника Національного банку.
Зовнішня торгівля та курс
Зовнішньоторговельний дефіцит залишатиметься рекордно високим через значну потребу в імпорті товарів, критичних для воюючої економіки. Експорт залишатиметься обмеженим через втрату активів на окупованих територіях та наслідки енергодефіцитів.
Дефіцит зовнішньої торгівлі збільшиться до 57 млрд доларів у 2026 році та помірно скоротиться до 52 млрд у 2027-му, зокрема завдяки зниженню імпорту посилок у результаті вирівнювання їх оподаткування в рамках програми з МВФ.
Завдяки міжнародній допомозі та скороченню відтоку капіталу з приватного сектора золотовалютні резерви НБУ зростуть до нових рекордів: 61 млрд доларів до кінця 2026 року та 70 млрд — до кінця 2027-го.
Курс гривні до долара, за прогнозами, зазнає контрольованої поступової девальвації. НБУ дозволить послаблення національної валюти на 7% у 2026 році — до 45,5 грн/долар (попередній прогноз передбачав 44,0 грн/долар через вплив війни на Близькому Сході) та ще на 5% у 2027-му — до 48,0 грн/долар.
Державний бюджет та борг
У 2025 році витрати на оборону досягли рекордних 67 млрд доларів, або 31% ВВП, збільшившись на 16 млрд порівняно з попереднім роком. Дефіцит бюджету сектору державного управління розширився до 51 млрд доларів (24% ВВП) з 44 млрд у 2024-му.
У 2026–2027 роках дефіцит залишиться близьким до 50 млрд доларів. Зростання загальних витрат на ведення війни частково компенсуватиметься збільшенням прямого зовнішнього фінансування внутрішнього оборонно-промислового комплексу.
Завдяки тому, що переважна частина міжнародної допомоги надається у безповоротній формі, зростання державного боргу буде помірним. Очікується, що державний борг стабілізується на рівні близько 93% ВВП (без урахування фінансування за програмами ERA та USL, а також за вирахуванням боргу перед Росією).