Вчителька історії та методистка з 18-річним досвідом викладання Оксана Поліщук склала Національний мультипредметний тест (НМТ) з історії України на 183 бали. Свій результат, який виявився не ідеальним, вона пояснила тим, що сама ж потрапила у пастку, про яку попереджала учнів.
Освітянка, яка також є засновницею школи дистанційної освіти, поділилась досвідом у детальному пості на особистій сторінці у Facebook. У ньому вона проаналізувала власні помилки.
За її словами, тест вона складала насамперед для себе – щоб відчути атмосферу і зрозуміти, з чим стикаються учні. Завдання не здалися їй надто складними, однак суттєво вплинув принцип формування тесту. Вчителька звернула увагу на нерівномірний розподіл тем: зокрема, питання з історії незалежної України, якій вона приділяє значну увагу під час викладання, майже не трапилися. "Кожного року я попереджала учнів про те, що вибір тем і запитань – це виключно рандомайзер. 30 завдань, які я проходила, охопили всі теми НМТ..., але вони були поділені абсолютно по-різному", – сказала Поліщук.
Вчителька помітила у тесті також декілька несподіваних акцентів. Наприклад, значна частина завдань стосувалася литовсько-руського періоду, зокрема постаті Костянтина Острозького. Також траплялися вузькоспеціалізовані питання – про окремі історичні події, карикатури чи навіть зображення на пам’ятних монетах, які не є типовими для базової підготовки.
Окремо вчителька відзначила вплив так званого "перенавантаження знаннями". "Мене погубило те, про що я попереджаю своїх учнів: коли в тебе дуже багато знань, ти починаєш аналізувати занадто сильно. А треба було ось те, що перше йокнуло, те й ставити. Але ж ні, я декілька разів поверталася, залишала питання без відповіді і думала: "Ні, ну не може ж бути ось так. Ну не може бути ось так. Ну як це так? Ну треба поміняти, треба все поміняти". І я міняла, а, мабуть, не треба було", – поділилась вона. Зокрема, труднощі викликали питання про дисидентський рух, де кілька варіантів здавалися одночасно правильними.
Окремо Поліщук наголосила, що в тесті їй допомагало не стільки механічне запам’ятовування дат, скільки розуміння історичних процесів і логіка. Водночас результат показав: навіть досвідчений учитель не може знати абсолютно все, а формат тестування має свої особливості, які впливають на підсумковий бал. "Вчителі – це не флешки на ніжках, тому я публічно кажу про свій результат", – підсумувала педагогиня.
Наразі Поліщук, за її словами, очікує детального аналізу результатів, щоб зрозуміти свої помилки. Вона також зазначила, що цей досвід лише підтвердив її підхід до навчання: важливіше формувати розуміння, ніж вимагати від учнів зазубрювання всього матеріалу.