Перевірка рівня оливи у двигуні – найпростіша операція, з якою впорається хто завгодно. Але й тут іноді можливі помилки. Згадаймо, як перевірити рівень оливи правильно і на що ще бажано звернути увагу при виконанні цієї операції.
Виробники сучасних автомобілів намагаються перекласти все обслуговування на плечі своїх дилерів, але хоча б один абзац про перевірку рівня оливи в інструкції з експлуатації є і сьогодні. Правда, абзац цей зазвичай коротенький, і максимум, про що в ньому сказано, так це те, що машина в цей час повинна стояти на горизонтальному майданчику, а перевірка повинна здійснюватися після того, як олива стече в картер. Тобто не відразу після зупинки двигуна.
Щодо горизонтального майданчика – все правильно. Якщо машина стоїть під ухилом, олива в картері хоча б трохи, але стече до одного з його країв. В цьому випадку рівень на щупі буде занижений або завищений, тобто не дасть реальної картини. При цьому щупи, які використовуються в деяких моторах, мають неприємну особливість: відстань між відмітками з мінімальним і максимальним значеннями рівня оливи у них невелика. А це означає, що відхилення в кілька міліметрів на щупі може означати коливання на рівня оливи на 200-300 грамів. Тому вибрати горизонтальний майданчик дійсно необхідно.
Друге, про що зазвичай пишуть в інструкції, це необхідність перевіряти рівень оливи на теплому двигуні, але давши йому постояти вимкненим хоча б п’ять хвилин. Чому саме так і що буде, якщо перевірити рівень оливи на холодному двигуні?
Вимога почекати кілька хвилин логічна та зрозуміла: мастилу потрібен час, щоб стекти в картер. Якщо перевірити рівень відразу після того, як заглушили двигун, можна зазнати шоку – оливи там буде зовсім мало. Якщо спробувати з переляку довести її рівень до верхньої позначки на щупі, її нескладно буде перелити, причому суттєво. І після цього надлишки оливи треба буде відкачати чи злити через фільтр. Тому почекати після зупинки двигуна дійсно треба. І краще не п’ять хвилин, а всі десять.
А ось із вимогою перевіряти рівень оливи на теплому моторі не все так просто. Чому б не перевіряти його вранці до запуску двигуна? Очевидно, що за ніч олива повністю стікає в картер, а значить, перевірка вийде точною. Насправді це не зовсім так. Як не дивно, олива, як і будь-яка інша речовина, при нагріванні розширюється. Працює вона приблизно в однаковому діапазоні температур, а після зупинки мотора в перші 5-10 хвилин сильно охолонути не встигає. Тому перевірка щупом в цьому випадку виходить найточнішою. Якщо ж виміряти рівень оливи після ночівлі машини взимку на вулиці при -25 градусах, може здатися, що оливи не вистачає, а це не так.
Щоправда, якщо в інструкції рекомендовано перевіряти рівень оливи після стоянки до запуску мотора, то можна це зробити й з ранку. Але все ж таки бажано переконатися, за яких умов рекомендує робити це інструкція – замір на холодну і на гарячу завжди даватиме різні результати.
Але обмежуватися простим розгляданням міток на щупі не варто. Є ще багато чого, про що ця процедура може розповісти.
Якщо зі зростанням пробігу автомобіля буде помітна певна витрата оливи – це нормально. У будь-якому моторі олива змащує стінки циліндрів і штоки клапанів. Повністю цю оливу не знімуть ані поршневі кільця, ані сальники клапанів. Невелика витрата цілком допустима. Важливо помітити, коли ця витрата починає суттєво зростати, щоб своєчасно звернутися до фахівців, які встановлять проблему та допоможуть її розв’язати.
Інше питання – це зростання рівня оливи. У бензинових моторів таке явище зустрічається дуже рідко, а з дизельними може відбуватися частіше. Зазвичай у цьому винне пальне, що потрапляє в оливу. У дизеля у разі критичного підвищення вмісту солярки в оливі може початися так зване «рознесення» – розбавлена соляркою олива стає пальним, після чого зупинити роботу мотора складно. Він молотитиме безконтрольно, поки не розвалиться або в ньому не скінчиться олива з соляркою.
У випадку з бензиновим двигуном деяке підвищення рівня оливи теж може говорити про потрапляння в нього пального. Це може бути пов’язане з не дуже сприятливим режимом експлуатації, особливо взимку: якщо часто їздити на непрогрітому автомобілі на короткі відстані, він не встигає спалювати весь бензин, який надходить у перезбагачену в режимі прогріву суміш. Втім, згодом бензин з оливи зазвичай випаровується.
Гірше, якщо у бензин потрапляє антифриз. Це теж трапляється не часто, але теоретично можливо. Тому підозрілий ріст рівня оливи – привід для проведення діагностики.
А ще під час перевірки рівня бажано звернути увагу на колір оливи як на щупі, так і на пробці горловини. Якщо на пробці наявність слабкого нальоту конденсату ще допустима, то на щупі – ні. Білий наліт – привід з’їздити в сервіс. Ну а заразом перевірити рівень та стан антифризу.
А ось олива, що темніє під час експлуатації, – це нормально. Звичайно ж, чорною вона не повинна бути, але трохи змінювати відтінок цілком має право, адже вона не тільки охолоджує двигун, а й миє його. І бруду не залишається нічого іншого, як осідати в оливі.
Хоча б раз на тиждень перевірити рівень оливи у двигуні не так вже й складно, а якщо робити це більш-менш вдумливо, то це буде ще й корисно.