Інша особливість передньопривідних автомобілів – керованість. Через більшу завантаженість передньої осі автомобіль повільніше реагує на рухи керма.
ШРУСи не дозволяють вивернути колеса так само, як це можливо у випадку із заднім приводом.
Проблему створює і те, що під час занесення водієві потрібно додавати газу, а не скидати його. Про це забувають багато автолюбителів при аварійних ситуаціях.
Задній привід: за і проти
Задньопривідні автомобілі поширені менше. В основному це або старі моделі, або преміальні, як BMW або Porsche. У такому компонуванні задні колеса немов штовхають автомобіль перед собою.
І хоча виробники преміальних автомобілів називають задньопривідне компонування найбільш природним, у нього є ряд недоліків.
У цьому випадку передні колеса – природне гальмо. На динаміці автомобіля це позначається несильно. Але недоліком стає схильність до занесення: задню частину зносить убік, автомобіль дестабілізується.
Але тут є перевага: логіка виходу із замету інтуїтивно зрозуміла – досить скинути газ і викрутити колеса в протилежний занесенню напрям. Крім того, керованість автомобіля із заднім приводом краща, адже на передній осі немає додаткових елементів.
Інший плюс заднього приводу – підвищене навантаження на задню вісь. На такому автомобілі можна легко заїхати в гору і без пробуксовок стартувати на світлофорах.
Головне пам’ятати, що під час повороту та зміні траєкторії автомобіль заносить. Хоча для декого і це плюс, адже на задньому приводі дрифтують, контролюючи занос.
Дивно, але задній привід може бути безпечнішим за передній. Кермо чуйно реагує на дії водія, тому можна вчасно “ловити” автомобіль та запобігати аварійним ситуаціям. Але, звичайно, передньопривідний автомобіль більш стабільний.
Повний привід: за і проти
Повний привід буває різним. Наприклад, на Nissan Patrol перших поколінь, Toyota Land Cruiser 70, пікапі Mazda BT-50, Suzuki Jimny, Nissan NP300, Jeep Wrangler встановлений повний привід, що підключається, так званий «part-time». З такою установкою автомобіль у стандартному режимі надає руху виключно задня вісь. А передня вісь підключається окремо. Постійно їздити з повним повним приводом не рекомендується – керованість автомобіля сильно знижується, а витрата палива зростає. Та й при заносі part-time веде себе непередбачувано.
Є постійний повний привід, який можна зустріти на Toyota Land Cruiser, Mercedes-Benz GLS та інших автомобілях. Така система більш стабільна та інтуїтивно зрозуміла. Крім того, існує так званий інтелектуальний повний привод. Він встановлений на більшу частину міських кросоверів і представлений електромагнітною муфтою, що автоматично передає крутний момент на задню вісь при прослизанні коліс.
Повний привід забезпечує максимально комфортний старт зі світлофора і з дозволяє легкістю підніматися на гірку при ожеледиці. Крім того, повнопривідний автомобіль ефективно розганяється на засніженій трасі та обганяє попутників. Та й нечищеним двором такий автомобіль проїде з легкістю.
Але у водія може виникнути проблема з гальмуванням, адже за різкого розгону на слизькій дорозі йому доведеться гальмувати або входити в поворот. У цій ситуації легко піти у занос, покинувши звичну траєкторію руху. Конкретних рекомендацій про те, що робити під час занесення на повнопривідному автомобілі, експерти не мають. Тому за його кермом варто бути максимально акуратним.
Насамкінець зазначимо, що чіплятися за тип приводу при зимовій експлуатації – зовсім не головне. Адже безпека на дорозі залежить не від технічного влаштування автомобіля, а від водія. Тому намагайтеся не втрачати пильності під час руху, особливо в умовах зимової ожеледиці.