Андріївський узвіз, Хрещатик, Майдан Незалежності... Про ці локації знає кожен гість столиці, тож всоте розповідати про них немає сенсу. Сьогодні ми зупинимося на атракціях, про які, подейкуди, не знають навіть кияни, що в же й говорити про туристів.
Шоколадний будинок
Перше, що приходить на думку, – черговий музей усім відомої шоколадної фабрики. Але ні, мова не про це. Таку назву отримав особняк мецената Семена Могилевцева.
Незвичне ім’я будинку дісталося через зовнішній вигляд. Споруда нагадує плитку шоколаду. Так і хочеться підійти ближче та відкусити.
Забудова має цікаву та захопливу історію. Її звели на замовлення вище згаданого Могильцова – купця першої гільдії, мецената, промисловця та фінансиста. Над проєктом працював головний архітектор міста – Володимир Ніколаєв. Подейкують, що садиба слугувала місцем зустрічі власника з коханою, але достеменно це невідомо.
Що ж тоді ми знаємо? Меценат насправді практично не жив у цій споруді. На першому поверсі були розміщені різноманітні контори. На другому – його кабінет, урочиста зала з розкішними меблями та дзеркалом і ще кілька не менш привабливих кімнат.
Дітей Могильцев не мав, тож після смерті садиба перейшла у власність його племінників. Далі будинок кому тільки не належав. Певний час тут жив український державний діяч Ігор Кістяковський, а згодом – Християн Раковський.
У "солодкій" споруді певний час розміщувався РАЦС, у якому одружилася не одна сотня закоханих пар. Дуже символічно: медовий місяць розпочинався з Шоколадного будинку.
Зараз локація працює як музей. Вхід відкритий для всіх охочих побачити неймовірний інтер'єр оселі мецената. Звичайно, за роки він зазнав певних змін, але не втратив своєї величі.
Локація знаходиться на вулиці Шовковична, 17/2.
Щекавиця
А про цей пагорб більшість українців дізналися 2022-го, коли агресори почали погрожувати задати ядерного удару по Україні. Кияни на цю заяву відреагували жартом: запропонували зібратися на Щекавиці та влаштувати гуляння з позначкою 18+. У той період навіть ходив мем, який гарно підтримував дух людей.
Щекавиця – гора, названа на честь одного із засновників Києва. За даними літопису "Повість минулих літ", тут похований Віщий Олег. До речі, раніше гора не пустувала. Тут височіла фортеця, яка захищала головне місто Київської Русі від зазіхань московитів, поляків і татар.
А 1772-го її перетворили на кладовище. Тут поховано понад 6 тисяч осіб, які померли від чуми. Зараз це ландшафтний заказник. Охорона зона встановлена між вулицями Олегівською, Лук’янівською, Нижньоюрківською, Кирилівською та Нижнім Валом.
Мечеть "Ар-Рахма"
Це перша в Україні та одна з найбільших у Європі соборна мечеть. Її звели відносно нещодавно. Будівництво тривало з 1996 по 2011 роки. Над проєктом працював український архітектор Олександр Комаровський.
Цікаво те, що мечеть планували спроєктувати ще 1897-го. Тоді в столиці проживало багато мусульман. Для порівняння кількість населення Києва на той час становило близько 100 тисяч осіб, з них майже 2 000 – послідовників Ісламу. Почалась кропітка робота над конструкцією. Здійснити плани завадила Перша світова війна, а потім і Друга. І тільки після отримання Українлю незалежності все зрушилося з мертвої точки.
Мечеть вражає своїми розмірами та красою. Здалеку вона нагадує якийсь дивовижний замок.
Київський водоспад
Неподалік від Лисої гори в урочищі Покол знаходиться штучний водоспад. Та попри те, що його створила людина, він не поступається красі природним каскадам.
Його побудували для охолодження ТЕЦ-5. Особливо він вражає під час скидання води. У цей момент потужні потоки стрімко б’ються об бетонні блоки, а шум можна почути за декілька кілометрів.
До речі, наприкінці весни водоспад вкривається очеретом. У цей період він має приголомшливий вигляд.
Найменший храм
Святиня в буквальному сенсі сховалася у підвальному приміщенні житлового будинку. Зате до неї довго йти не доведеться. Локація розміщена у самісінькому центрі столиці, по вулиці Володимирська, 43. Замість куполів в молитовні – решітки від огорожі. Немає у неї ні вітражів, ні помпезних люстр, ні, тим паче, склепів.
Церква відкрилася у 2000 році. Раніше в її стінах знаходилася катівня, нині ж до молитовні постійно приходять парафіяни, тож не думаєте, що це муляж для туристів.
Відкрили церкву в пам’ять про храм Равноапостольской Марії Магдалени на Брест-Литовському шосе.
Коли відомі місця столиці вже добре вивчені, настає час шукати альтернативні маршрути. Придивіться до нашої підбірки, можливо якісь локації привернуть вашу увагу й вам захочеться їх відвідати.