До 2022 року 40% ринку чаю в Україні займали компанії з російськими кінцевими бенефіціарними власниками: “Орімі Україна” та “Компанія май Україна”. Ці назви мало про що говорять споживачам, але ледь не кожен знає бренди, якими ті володіли: Greenfield, TESS, “Принцеса Нурі”, “Майский” та Curtis.
Після початку великої війни перелічені марки чаю зникли з полиць супермаркетів – українські заводи нібито зупинили свою роботу, пише видання Економічна правда, передає Україна Кримінальна. Водночас держава почала процес конфіскації майна росіян: будівельних заводів, торгових центрів, виробництв пральних порошків та мінеральної води.
Така доля мала спіткати і виробників чаю, але цього не сталося. Виробник “Майського” “перевзувся в повітрі” і налагодив виробництво під новими брендами. Виробник Greenfield “заліг на дно” і згодом відновив підпільне виробництво. У виданні ЕП пересвідчились, що завод працює, і знайшли, де продають його продукцію.
Напої з російським смаком
У 2023 році українці придбали чаю на 7-7,8 млрд грн, поділились з ЕП два співрозмовники на FMCG-ринку, це приблизно 11,6-12 тис тон чаю.
Дослідження компанії Pro-Consulting свідчить, що 68% покупок українців припадає саме на чорний чай, 17% – на зелений. Решта припадає на ароматизовані, фруктові і трав’яні чаї. При цьому в Україні за повним циклом виробляють лише 10% чаїв, переважно травʼяні. Решту імпортують і фасують на українських заводах. Сировину закуповують в Індії, Китаї, Шрі-Ланці та інших країнах.
У 2021 році на локальному ринку були представлені понад 100 чайних торгових марок. Факторами впливу на вибір споживачів були смакові якості, рекламні кампанії та позиціонування бренду, зазначають у Pro-Consulting.
Майже половину ринку до великої війни ділили такі компанії як ТОВ “Орімі Україна” і ТОВ “Компанія май Україна”. За даними одного із співрозмовників на FMCG-ринку, на “Орімі” припадало 29% ринку, на “Май” — 15%. “Орімі Україна” – це “дочка” російської “Орими трэйд” росіян Сєргєя Касьянєнка та Алєксандра Євневіча. Українська компанія через кіпрський офшор Rimexo Limited була записана на громадянку Великої Британії Вєроніку Касьяненко.
В Україні російська “дочка” випускала чаї під брендами Greenfield, TESS, “Принцеса Нурі”, “Принцеса Канді”, “Принцеса Гіта” і “Принцеса Ява”. Вона також виробляла кавову продукцію – Jardin, Piazza del Caffe та “Жокей”.
“Компанія май Україна” випускала чаї під брендами “Майский”, “Лісма”, Curtis, Richard та каву Coffesso. У липні 2022 року кінцевим бенефіціарним власником цієї компанії був росіянин з мальтійським “золотим” паспортом Ігорь Лісінєнко.
Дані реєстрів свідчать, що опосередкований вплив на юридичну особу здійснюється через ТОВ “Май”, розташоване в місті Фрязіно Московської області. Сам Лісінєнко раніше був депутатом від “Єдіной Росії”.
Покарали, але не забрали
У 2022 році українські державні органи зробили певні кроки щодо згаданих фірм. За поданням прокуратури Подільський районний суд Києва заарештував рахунки “Орімі України”, а розміщені на них 52 млн грн у січні 2023 року передав ЗСУ.
У грудні 2022 року АМКУ оштрафував компанію на 80 млн грн за приховування інформації про родинні зв’язки Вєронікі та Сєргєя Касьянєнків. Тоді ж ТОВ “Орімі Україна” змінило назву на ТОВ “ТС трейд”. Кінцеві бенефіціари, керівництво, адреса підприємства та виробничі потужності залишилися попередніми.
У лютому 2024 року Соломʼянський районний суд Києва зняв арешт на майно “ТС трейду”, накладений у квітні 2022 року. У судовій ухвалі вказується, що наразі бенефіціарами виробника через кіпрську Rimexo Limited є громадянин Німеччини Дмітрій Горіловскій та громадянин України Андрій Тульєв.
“Внаслідок накладення арешту на майно відбулося зупинення господарської діяльності ТОВ “ТС трейд”, що має негативні наслідки не лише для підприємства, а й позбавляє бюджет країни значних надходжень у вигляді податків та зборів і ставить під загрозу звільнення близько 1 тис робітників”, – ідеться в рішенні суду.
Чому держава не конфіскувала активи “Орімі України”? Такі спроби були. Голова Агентства з розшуку та менеджменту активів (АРМА) Олена Дума повідомила ЕП, що слідчий суддя Соломʼянського райсуду в листопаді 2023 року передав в управління АРМА майно ТОВ “Орімі трейд ЛТД” і ТОВ “Ексімтрейд”.
Обидва товариства на 95% належать Rimexo Limited. Щоправда, статутний капітал “Орімі трейд ЛТД” становить 9 тис грн, а “Ексімтрейд” – 46 тис грн. На перше оформлені патенти на 136 торгових марок, зокрема Greenfield та “Жокей”.
Сама ж фабрика з виробництва чаю в селі Требухів на Київщині оформлена на “ТС трейд”, капітал якої становить 16 млн грн. Звернення прокурора з відповідною ухвалою суду про передавання в управління активів ТОВ “Орімі Україна” і ТОВ “ТС трейд” до АРМА не надходило, пояснила Дума.
“У разі застосування до зазначених осіб санкції у вигляді блокування активів Мін’юст звернеться до Вищого антикорупційного суду”, – повідомив Хардіков.
В Офісі президента та Державному бюро розслідувань на запит ЕП не відповіли. Співрозмовник ЕП в Офісі президента розповів, що “питання російських виробників чаїв опрацьовується”. “Збираємо докази, зустрічаємося з СБУ, робота в цьому напрямку ведеться”, – відповів співрозмовник.
Підпільне виробництво, підпільний продаж
Один із співрозмовників на ринку розповів журналісту ЕП, що завод з виробництва Greenfield і “Принцес” продовжує працювати. “Ми бачимо, що вони продовжують замовляти упаковку в друкарнях”, – зауважує він. Водночас, офіційний сайт “ТС трейд” не працює, а за вказаними в реєстрах телефонами компанії ніхто не відповідає.
Журналіст ЕП з’їздив у Требухів під Броварами і пересвідчився, що в приміщенні фабрики “ТС трейд” світяться вікна, на території припарковані авто, а біля пропускного пункту стоять велосипеди співробітників.
У будках біля шлагбаумів сидять охоронці, камери спостереження працюють, територія прибрана і доглянута. Те, що фабрика працює, підтвердили і двоє місцевих мешканців, з якими спілкувався журналіст ЕП.
Якщо підприємство випускає продукцію, то має бути і канал її збуту. Наступним кроком був пошук місць продажу чаїв з популярними назвами. На полицях національних торгових мереж продукція “Орімі” не продається з весни 2022 року.
Саме тому журналіст ЕП відвідав Волинську гуртову базу в Києві – один з відомих у столиці центрів “сірої” торгівлі продуктами, товарами й контрабандою. Упаковки чаю Greenfield, TESS і Princess Noori знайшлися одразу і в кількох точках.
Вказаний на упаковках виробник – ТОВ “ТС трейд”, село Требухів. Дата випуску – листопад і грудень 2023 року. За словами продавчинь, після початку великої війни постачальники зупинили поставки цих чаїв, але у 2023 році вони відновилися.
За даними системи Youcontrol, виручка “ТС трейд” (“Орімі Україна”) у 2023 році становила 448 млн грн. У 2021 році цифра була вчетверо більша: 1,6 млрд грн.
Джерело на ринку розповіло, що у 2022 році “Орімі Україна” втратила лідерство в галузі, тримаючи 7% ринку. У другій половині 2023 року “ТС Трейд” почала знову відвантажувати чай всіма регіонами країни.
“Більшість крупних національних ритейлерів відмовилися брати цю продукцію, але багато регіональних мереж та дистрибуторів відновили співпрацю з “ТС Трейд”. Зараз ця продукція продається і купується вільно по всій Україні у значних обсягах, не завжди прозоро, тому назвати частку ринку на сьогодні немає можливості”, – каже співрозмовник.
За наявними у редакції даними, серед мереж, які продовжують торгувати російським чаєм – “Ідеал”, “Аргон” (“Грош”), “МегаМаркет”, “Рост”, “Клас”, “Амбар”, “Саммаркет”, “Веселка”.
Перевзувся в повітрі
Ситуація з “Компанією май Україною” Ігоря Лісінєнка відрізняється від кейсу “ТС трейду”. У квітні 2022 року підприємство отримало нову назву – ТОВ “Трипільське сонце” та нового бенефіціара (Карлена Степаняна через вірменську компанію “Кочарі інтернейшнл”) та продовжило випускати чай під новими брендами.
Адреса виробничих потужностей (місто Обухів) та головний бухгалтер не змінилися. Виручка “Компанії май України” у 2021 році становила 540 млн грн, а “Трипільського сонця” у 2023 році – 315 млн грн, свідчать дані Youcontrol.
Частка компанії “Трипільське сонце” на ринку наразі становить 8%, за розрахунками другого джерела – 5-6%. “Сталося суто формальне перейменування компанії, вона працює так само, як і до вторгнення. У всьому іншому – ситуація така ж, як і з “ТС Трейд”, – каже ЕП співрозмовник, ознайомлений із станом справ в компанії.
ЕП надіслала запит ТОВ “Трипільське сонце” з проханням пояснити, що спонукало Степаняна придбати завод у Лісінєнка і яким ще бізнесом займається вірменський підприємець. На момент виходу публікації відповідь не надійшла.
Голова АРМА Дума та представник Мін’юсту надали щодо “Компанії май України” такі ж відповіді, як і щодо “ТС трейду”: звернення прокурора не надходили, РНБО пропозицій стосовно запровадження санкцій не отримувала.