Створити безпілотник, здатний нести важкі боєприпаси і направляти їх точно у ціль, можливо. Така техніка вже є у Туреччині та США.
Наприкінці листопада Франція дозволила Україні завдавати ударів по території Росії ракетами SCALP (Storm Shadow), але питання у тому, чи зможуть Сили оборони їх застосовувати в умовах нестачі літаків. Чи можна для цього використовувати безпілотні засоби, розібрався Фокус.
Далекобійні ракети дуже важкі, наприклад, SCALP/Storm Shadow важить близько 1300 кг, тому не кожен літак зможе їх підняти. В Україні для цієї ролі підходять радянські винищувачі Су-27 і бомбардувальники Су-24. Нещодавно отримані американські винищувачі F-16 не сумісні зі Storm Shadow, але їх можуть нести багатоцільові винищувачі Dassault Mirage 2000-5, які Франція обіцяє передати у першій половині 2025 року. Кількість Mirage для передачі Україні не розголошується, але на озброєнні самої країни виробника зараз близько 300 таких літаків.
Що ж маємо наразі? Після розпаду Радянського Союзу в 1991 році Україна успадкувала близько 200 бомбардувальників Су-24. За інформацією видання Forbes, станом на жовтень 2024 року у складі 7-ї тактичної авіаційної бригади Повітряних сил було 12 таких літаків. Це не так і багато, якщо врахувати, що з початку повномасштабного вторгнення Росія знищила 18 Су-24. І невідомо, скільки ще прослужать старенькі літаки, випущені ще у 1970-х роках.
Вже довгий час Україна доволі успішно компенсує нестачу літаків і ракет безпілотними системами. Дрони ведуть розвідку та уражають критично важливі для росіян об’єкти як на близьких, так і на далеких відстанях, навіть на території РФ. Чому ж безпілотники досі не використовують для запуску Storm Shadow або подібних ракет за прикладом пілотованої авіації і чи можливе таке у перспективі?
Дрони для запуску ракет: чому все так складно?
Фокус звернувся за відповіддю до українського інженера Віталія Бризгалова, який разом зі своєю командою виготовляє для військових безпілотні літаки "Кобра". За його словами, використовувати дрони для запуску ракет типу "повітря-земля" і "повітря-повітря" у цілому можливо, але є кілька ускладнень. По-перше, вони важкі, а по-друге, коштуватимуть на порядок дорожче за самі носії, тому що у нас БПЛА розвиваються перш за все як дешевий засіб ураження.
"Одноразовий безпілотний літак, озброєний ракетами, навряд чи зробить понад три-чотири вильоти у багаторазовому варіанті, тому що або впаде, або його зіб'ють. Навіть якщо запустити чотири апарати, які донесуть заряд точно в ціль, це буде значно дешевше, ніж вартість однієї імпортної ракети такого ж класу, з бойовою частиною такої самої ваги. Тому це, в принципі, просто немає сенсу", – каже фахівець.
Віталій нагадав, що подібні засоби використовувались на початку повномасштабної війни, коли вона була маневровою. Турецькі дрони Bayraktar TB-2 носили ці керовані ракети і успішно запускали їх, коли ЗС РФ активно просувалися у тил України і не мали хорошого захисту від ударів з повітря. Але зрештою їх почали використовувати значно рідше через ризик втратити, бо ворог розмістив на окупованих територіях багато комплексів ППО. Зараз же Україна має завдавати ударів по тилам російської армії, де дуже висока щільність засобів ППО та радіоелектронної боротьби (РЕБ).
Щоб запускати керовані ракети з великої відстані, як російські літаки, потрібен інший клас засобів з дуже дорогим обладнанням для зв'язку і навігації. Для таких задач не підійдуть дешеві БПЛА, які летять лише в один бік і максимум, що мають – систему захисту від комплексів РЕБ, що придушують навігацію.
За словами Віталія Бризгалова, потрібен літак-винищувач, який може сам наводитися і уражати ціль або керуватися віддалено. Необхідно встановити на них високоефективні системи, наприклад, радари, які можуть коштувати десятки, а то й сотні тисяч доларів. Такі дрони мають передавати відео на землю, тому знадобляться оптичні, інфрачервоні або тепловізійні камери.
Інформація повинна надходити військовим без великої затримки, а значить – супутниковий зв’язок. Україна немає власного угрупування супутників, тому доведеться домовлятися з якимись організаціями і використовувати сторонні системи.
"Це вже безпілотники дуже високого класу. Об'єктивно такі проєкти не народжуються навіть за чотири, за п'ять років. Дуже дороговартісні і довготривалі розробки. Це, по суті, винищувачі, у яких відсутній пілот. Це робота великих команд інженерів та цілих інститутів", — каже розробник
Якщо не брати до уваги неоціненне життя пілота, то, за підрахунками Віталія Бризгалова, дрон і літак з подібними характеристиками матимуть приблизно однакову вартість. БПЛА можна зробити дещо дешевше, але він буде поступатися за ефективністю. Людина-пілот не тільки бачить інформацію на приладах, а ще й "відчуває" літак.
Ракетоносні дрони, які вже існують
Мабуть, найближче до таких винищувачів з того, що вже існує — це Akinci від турецької Baykar (виробник Bayraktar), вже прийнятий на озброєння армії Туреччини. Цей дрон зможе запускати крилаті ракети SOM-J з дальністю 275 км (вдвічі менше за Storm Shadow), які призначені для ураження добре захищених цілей на землі та у морі. Скоріше за все, Akinci матиме ті ж проблеми з російською ППО, що і Bayraktar TB-2, якщо підлетить занадто близько.
Тим часом Baykar тестує третій прототип свого новітнього безпілотника Bayraktar Kizilelma (PT-3), у жовтні він успішно пройшов злітно-посадкові випробування. Він має широкий арсенал озброєння, який включає ракети "повітря-повітря", "повітря-земля", кілька різних видів бомб. Kızılelma вже можна класифікувати як безпілотний винищувач, вага корисного навантаження сягає 1,5 тонни, тож апарат цілком здатний підняти у повітря Storm Shadow або її аналог. Його планували запустити у серійне виробництво до кінця 2024 року.
CША можуть похвалитися військовими безпілотниками MQ-9 Reaper виробництва General Atomics, які діють з 2022 року. Вони підіймають боєприпаси загальною вагою 450 кг (максимум 270 кг на одному кріпленні). Озброюються ракетами "повітря-повітря" AGM-114 Hellfire II (до 11 км) та AIM-9 Sidewinder (до 35,4 км).
MQ-9 Reaper явно не дотягують до звання винищувача за своїми розмірами та функціоналом, до того ж виявилися вразливими перед ЗС РФ. У березні 2024 року російський Су-27 збив MQ-9 Reaper над Чорним морем, пошкодивши гвинт та скинувши паливо. У результаті безпілотник впав у воду, і росіяни змогли дістати із дна деякі його фрагменти.
18 березня 2024 року інший MQ-9 Reaper аварійно приземлився у Польші. Припускають, що його "придушили" російські комплекси радіоелектронної боротьби "Красуха-2О" та "Красуха-4".
Значно ближче до винищувачів підібрався XQ-58 Valkyrie від Kratos Defense & Security Solutions. Зараз безпілотний стелс-літак тестують для програми Low Cost Attack Demonstration (Демонстрація атаки низької вартості) ВПС США. У липні він три години літав під керуванням штучного інтелекту.
За словами полковника Такера Гамільтона, начальника відділу випробувань та операцій ШІ у військово-повітряних силах, інженери прагнуть розробити агентів штучного інтелекту та машинного навчання, які виконуватимуть сучасні функції "повітря-повітря" та "повітря-земля", щоб їх можна було перенести у програму CCA. Програма CCA, назва якої відсилає до кооперативних бойових літаків, спрямована на розробку бойових безпілотників, які зможуть автономно діяти разом із винищувачами F-22 та F-35 під керуванням пілотів-людей.
Дрон XQ-58 Valkyrie
З 2020 року на сайті Kratos вказані такі характеристики моделі XQ-58A
- крейсерська швидкість – 0,72 Маха;
- максимальна висота – 13 716 м над рівнем моря;
- максимальна дальність польоту – 4828 км;
- максимальна злітна маса дрона становить 1829 м.
Озброєння поки виробниками не розкривається, однак на одній з візуалізацій XQ-58 зобразили з парою ракет середньої дальності типу "повітря-повітря" AIM-120 (AMRAAM) під крилами. Вона важить близько 162 кг і, залежно від модифікації, може пролетіти 120-180 км.
Отже, дрони, які можуть атакувати далекобійними ракетами російські літаки над Каспійським морем або у глибокому тилу РФ – це перспективна військова технологія, яка поки вона лишається лише мрією. Розробки над подібними проєктами вже ведуться, але вони потребують ще мінімум кількох років.