У середу, 22 січня, Україна буде відзначати важливе державне свято – День Соборності. Більшість із нас знають, яким подіям воно присвячене, але чи в курсі ви, що саме означає слово "соборність" у назві свята.
OBOZ.UA занурився у словники української мови та історичні довідники, щоби дізнатись про це більше. І зрозуміти, чому для назви свята обрали таке незвичайне слово.
Що таке соборність?
Як вказує нам Тлумачний словник української мови в 11 томах, слово "соборність" є іменником, котрий позначає властивість, назва якої утворена від прикметника "соборний". А той, у свою чергу, якщо не описує щось, пов’язане із собором (що в цьому разі не так), то позначає дещо об’єднане, неподільне; засноване на принципі соборності.
В такому значенні слово маркують, як застаріле. Втім, назва свята повернула йому актуальність, ввела у сучасну мову. А елемент давнини придає цій назві лише більш урочистого, піднесеного звучання.
Яке значення має слово "соборність" у назві свята 22 січня?
Як ми знаєм з історії, 22 січня 1919 року на Софійській площі у Києві було проголошено Акт Злуки – об’єднання Української народної республіки та Західноукраїнської народної республіки у єдину державу. Ту державу називають прототипом сучасної України. Її створення закріплювалось четвертим універсалом Центральної Ради.
Документ замикав цілу низку політичних рішень, згідно з якими українці, що жили під владою Російської та Австрійської імперій висловлювали бажання об’єднатись заради створення власної незалежної республіки. "Однині воєдино зливаються століттями одірвані одна від одної частини єдиної України — Західноукраінська народна республіка, Галичина, Буковина і угорська Україна і Наддніпрянська велика Україна", — йдеться у документі.