У природі існує чимало рослин із незвичайними властивостями, але Selaginella lepidophylla, більш відома як «рослина-воскресіння», займає серед них особливе місце.
Як передає Oddity Central, ця унікальна рослина може майже повністю висихати, мати мертвий вигляд протягом тривалого часу, а потім буквально повертатися до життя після контакту з водою.
Настільки приголомшлива здатність до відновлення в минулому навіть використовувалася іспанськими місіонерами в Америці як наочний приклад воскресіння. За переказами, демонстрація того, як суха та зморщена рослина за декілька годин перетворюється на зелену й живу, допомагала пояснювати місцевому населенню християнське поняття відродження.
Батьківщиною Selaginella lepidophylla є пустеля Чіуауа в Мексиці — один із регіонів із надзвичайно посушливим кліматом. Саме там рослина виробила унікальний механізм виживання, який дозволяє їй переносити тривалі періоди без води, іноді протягом декількох років.
Під час посухи рослина поступово згортається всередину, формуючи щільну кулясту структуру. У цей період вона втрачає до 95% запасів води. Листя стає жорстким, сухим і набуває коричневого кольору, через що рослина має абсолютно мертвий вигляд.
Проте насправді вона лише переходить у стан глибокого спокою.
Щойно з’являється волога, починається дивовижний процес відновлення. Уже через декілька годин після зволоження Selaginella lepidophylla поступово розгортається, повертаючи свою природну форму. Згодом рослина відновлює яскравий зелений колір, запускає процес фотосинтезу та повертається до нормальної життєдіяльності.
Саме тому її часто називають одним із найбільш приголомшливих ботанічних див світу. У деяких випадках «рослина-воскресіння» здатна відновлюватися навіть після багаторічного перебування у стані майже повної сплячки, коли всі життєві процеси практично зупинені.
Секрет такої витривалості криється в особливих біохімічних механізмах. Рослина синтезує дві важливі речовини — трегалозу та бетаїни.
Трегалоза являє собою особливий кристалічний цукор, який під час висихання частково замінює воду в клітинах і захищає тканини від пошкоджень. Крім того, ця сполука допомагає уникнути негативного впливу солей, які накопичуються під час зневоднення.
Не менш важливу роль відіграють і бетаїни. Вони підвищують стійкість клітин до екстремального водного стресу та допомагають рослині переживати тривалі періоди посухи.
Втім, на цьому дивовижні здібності Selaginella lepidophylla не закінчуються. Якщо посуха триває надто довго, рослина може відокремитися від власного коріння та перетворитися на своєрідну «перекотиполе».
У такому стані вітер переносить її на значні відстані в пошуках сприятливіших умов. Потрапивши до місця, де є достатньо вологи, рослина здатна знову вкоренитися та продовжити ріст.
Попри свою надзвичайну живучість, «рослина-воскресіння» не є безсмертною. Її здатність переносити цикли висихання та відновлення поступово знижується. Після десятків таких циклів ресурси рослини виснажуються, і вона зрештою гине.
Також небезпечною для Selaginella lepidophylla є надто швидка втрата вологи. Якщо висихання відбувається раптово і рослина не встигає підготуватися до стану спокою, її захисні механізми можуть не спрацювати, що призведе до загибелі.