Нове дослідження показало, що нестача клітковини може змінити поведінку кишкових бактерій і змусити їх руйнувати захисний слизовий шар кишечника.
Недостатня кількість клітковини в раціоні може змінювати поведінку кишкових бактерій: замість компонентів їжі вони починають використовувати слизовий шар кишечника як джерело поживних речовин. Це може сприяти утворенню потенційно шкідливих сполук.
Про це йдеться у двох дослідженнях науковців Принстонського університету.
Дослідники вивчали, як бактерії кишечника переробляють амінокислоти тирозин і фенілаланін та утворюють так звані фенольні метаболіти. Залежно від раціону ці речовини можуть по-різному впливати на організм.
Під час експериментів на мишах науковці встановили, що за нестачі харчових волокон і певних рослинних білків бактерії можуть переходити на слиз, який захищає стінки кишечника.
У результаті збільшується утворення таких сполук, як п-крезолсульфат і фенолсульфат. Їх раніше пов’язували з несприятливими наслідками для здоров’я, зокрема у людей із захворюваннями нирок та онкологічними хворобами.
Водночас достатня кількість клітковини зменшувала активність бактерій, які руйнують захисний слизовий шар, і скорочувала вироблення цих речовин.
Вчені виявили ще один важливий компонент їжі
Дослідники також звернули увагу на неперетравлювані рослинні білки, які назвали Prifs — білками, що за дією нагадують клітковину.
Вони проходять через травну систему майже неперетравленими та можуть ставати альтернативним джерелом поживних речовин для кишкових бактерій.
За даними дослідників, такі білки сприяли виробленню інших метаболітів, зокрема фенілпропіонату та гіпурової кислоти, які пов’язують із кращими показниками метаболічного здоров’я.
Науковці припускають, що в майбутньому Prifs можуть розглядати як окремий важливий компонент раціону поряд із клітковиною.
Не всі речовини виробляють бактерії
Друге дослідження показало, що не всі фенольні та індольні метаболіти, які раніше вважали продуктами діяльності кишкової мікрофлори, насправді утворюються лише бактеріями.
Експерименти на тваринах і клітинах людини засвідчили, що організм ссавців також здатний самостійно виробляти частину таких сполук.
Зокрема, після застосування антибіотиків, які суттєво зменшували кількість кишкових бактерій, рівень деяких метаболітів у крові залишався високим. Водночас концентрація речовин, які виробляються виключно бактеріями, помітно знижувалася.
ТСН
