Цього тижня Мінекономіки оприлюднило наказ із переліком нових критеріїв для надання підприємствам статусу «критично важливих», що дає право на бронювання працівників. Головна новація — суттєве підвищення зарплатних вимог.
Тепер претендувати на бронювання зможуть компанії, де середня зарплата перевищує середню по країні за останній рік удвічі (для бізнесу від 50 осіб) або втричі (для фірм від 20 осіб і представництв нерезидентів). Із середньою зарплатою в Україні у 2025 році на рівні 26,9 тис. грн, йдеться про показники 53,8 тис. грн та 80,7 тис. грн відповідно.
Важливо, що це не єдина вимога для всіх підприємств (загальнодержавний мінімальний поріг — близько 26 тис. грн), а лише один із можливих шляхів отримання критичного статусу. Під цей критерій найлегше підпадають ІТ-компанії, для яких, імовірно, його й запроваджували. Натомість для аграріїв умови посилили: потрібно мати від 1000 га землі (було 500) і річний дохід від 40 млн грн (було 20). Для лісгоспів планку підняли до 2500 га (було 500) і додали новий поріг доходу — 10 млн грн.
Водночас оприлюднений перелік Мінекономіки не є остаточним — обласні військові адміністрації мають право встановлювати власні критерії, які можуть відрізнятися від центральних. Однак головна проблема в тому, що станом на сьогодні більшість регіонів цих критеріїв досі не оновили.
Ще наприкінці травня Кабмін вніс зміни до постанови №76, яка регулює бронювання, і доручив ОВА переглянути регіональні вимоги до 10 червня. Однак станом на 27 червня це зробили лише поодинокі області. У багатьох регіонах процедура надання критичного статусу практично зупинена. Це означає, що значна кількість підприємств ризикує не встигнути переоформити статус вчасно, і як тільки між закінченням дії старого статусу й отриманням нового утвориться проміжок, усі бронювання автоматично втратять чинність, а працівникам можуть вручити повістки.
«Складається враження, що хочуть максимально дати можливості ТЦК набрати людей у періоди "між статусами"», — коментує голова КП «Тепловик» Олександр Душенко.
Крім зарплатного критерію, ще одним важливим нововведенням стала зміна щодо сумісників. Раніше підприємства могли штучно збільшувати «чоловічий контингент» за рахунок працівників-інвалідів або чоловіків із відстрочками, яких оформлювали на мінімальну зарплату чи на півставки, аби виконати умови щодо квоти для бронювання. Тепер цю лазівку перекрили: квоти розраховуються лише зі штатних працівників, для яких це підприємство є основним місцем роботи. Також Кабмін запровадив жорстку звітність — у разі перевищення лімітів керівник має протягом 10 робочих днів подати заявку на анулювання зайвих бронювань через «Дію».
Перехідний період триває до 1 вересня. До цієї дати всі старі бронювання залишаються чинними, але підприємства мають оновити статус критичності й заново оформити відстрочки. Проте через затримки з публікацією регіональних критеріїв це стає дедалі складніше.
Експерти зазначають, що найбільше постраждають сектори з низькими зарплатами — енергетика, сільське господарство, промисловість, будівництво. Водночас потреба в кадрах там найвища. Виробники хліба, наприклад, змушені були б підвищити ціни на продукцію на 5–7%, щоб забезпечити необхідний рівень зарплат, але в умовах нульової рентабельності галузі це практично неможливо.
Деякі галузеві асоціації вже звернулися до уряду з вимогою продовжити перехідний період, інакше, за їхніми прогнозами, може розпочатися масова втрата бронювань. Наразі невідомо, чи піде влада на такі поступки.
