Багато людей звертаються до кардіолога лише тоді, коли вже відчувають біль у грудях, задишку чи інші тривожні симптоми. Але фахівці наголошують: серцево-судинні захворювання часто розвиваються непомітно, і перші серйозні прояви можуть виникнути вже в критичний момент – інфаркт або інсульт.
Іспанський кардіолог Ауреліо Рохас радить регулярно контролювати стан серця усім людям після 40 років – навіть якщо здається, що зі здоров’ям усе гаразд. А для декого профілактика є не просто бажаною, а життєво необхідною.
Групи ризику
Ось кому обов’язково потрібно проходити обстеження серця.
Людям після 40 років. Після цього віку природні зміни судин, порушення обміну речовин та спадкові фактори починають проявлятися сильніше. Регулярна діагностика допомагає виявити проблеми на ранній стадії.
Тим, у кого в родині були інфаркти або інсульти у 40–50 років. Якщо близькі родичі мали ранні серцево-судинні події, ризик вищий у кілька разів. У таких людей проблеми можуть розвиватися швидше і непомітніше.
Пацієнтам із хронічними захворюваннями. Зокрема, йдеться про діабет 1 та 2 типу, артеріальну гіпертензію, зайва вагу й ожиріння, хронічні захворювання нирок, аутоімунні захворювання, тривалий стрес або тривожні розлади. У цих станах серцево-судинна система постійно отримує додаткове навантаження.
Курцям та людям із підвищеним холестерином. Тютюновий дим ушкоджує судини, а надлишок холестерину сприяє утворенню бляшок.
Тим, хто відчуває неявні або «сумнівні» симптоми. Навіть якщо вони рідкісні або нетипові: періодична втома без причини, неритмічне серцебиття, легке запаморочення,, зниження витривалості, стиснення в грудях під час стресу. Це може бути першими сигналами, які люди часто ігнорують.
Які обстеження варто проходити і як часто
Кардіологи радять проводити профілактичну діагностику щонайменше раз на рік, а людям із груп ризику – кожні 6 місяців.
Основні дослідження, які допоможуть оцінити стан серця:
● ЕКГ (електрокардіограма). Базовий метод, що дозволяє виявити порушення ритму, проблеми з провідністю судин та можливі ознаки ішемії.
● Ехокардіографія (УЗД серця). Показує структуру та функцію серцевого м’яза, клапанів, оцінює роботу серця під навантаженням.
● Аналіз крові на ліпідний профіль. Рівень холестерину, тригліцеридів та ліпопротеїнів – один із головних індикаторів ризику атеросклерозу.
● Аналізи на рівень глюкози та глікований гемоглобін. Порушення вуглеводного обміну дуже тісно пов’язані з розвитком серцево-судинних хвороб.
● Вимірювання артеріального тиску та моніторинг. Для тих, хто підозрює гіпертонію або має стрибки тиску.
● Стрес-тести або холтер-моніторування. Призначаються за показами, особливо якщо є підозри на порушення ритму або немотивовану втому.
Чому не можна орієнтуватися тільки на відчуття
Доктор Рохас нагадує, що міф «якщо не болить – значить, усе добре» дуже небезпечний. Більшість серцево-судинних захворювань мають прихований перебіг, тому виявляються вже на запущених стадіях.
Інфаркти та інсульти у багатьох людей виникають «раптом» саме тому, що організм довгий час не подавав чітких сигналів.